учня 7-А класу
середньої школи №8 імені О.Г. Ломакіна
Бутенкова Михайла
"Розвиток науки і техніки в Росії в першій половині XVIII століття"
Таганрог 2001
Початок XVIII століття Росії пов'язані з правлінням імператора Петра I. У роки з особливої гостротою постала проблема підготовки фахівців різного профілю: кораблебудівників, моряків, інженерів, картографів, архітекторів та багатьох інших. Для цього потрібен був розвиток науки та освітніх установ.
Перетворення Петра у Росії дали міцну базу як розвитку низки технічних шкіл, так заснованої 1724 р. у Петербурзі Академії наук. Розвиток промисловості вимагав географічних та геологічних вишукувань. Саме на початку XVIII століття було виявлено запаси кам'яного вугілля Донецького та Кузнецького басейнів, нафту в Поволжі.
Географічні дослідження проводилися на Півдні Росії, у басейнах Каспійського та Аральського морів, у Сибіру та на Далекому Сході(Район Курильських островів). Тоді ж відбулася експедиція Вітуса Берінга, яка виявила та досліджувала протоку між Азією та Америкою.
У сфері нових розділів науки велику увагу вчені Росії приділяли вивченню електричних та магнітних явищ. Так було в 1804 р. російський фізик В.В. Петров видав у Петербурзі фундаментальну працю з електризації та електричних машин, який вважався одним із найбільших досліджень початку XVIII століття. Надалі досліди та теорія електричних явищ розроблялися академіками М.В. Ломоносовим та Г.В. Ріхманом, який загинув у результаті дослідів із атмосферною електрикою.
У той самий час у Москві було засновано обсерваторія, де займалися як виготовленням оптичних приладів, і розрахунки астрономічних явищ і популяризація астрономічних знань, наприклад, у зв'язку з прогнозом майбутніх сонячних затемнень. У середні віки помітні астрономічні явища, такі як поява комет і затемнення сонця, служили основою для різних забобонів. Крім того, астрономічні спостереження необхідні для навігації та визначення часу, особливо у далеких плаваннях у відкритому морі.
Для збору та вивчення рідкісних явищ природи на початку XVIII століття в Петербурзі було засновано перший природничо-науковий музей у Росії – Кунсткамера Петра I. Крім того, приблизно в той же час на околиці Петербурга був заснований Ботанічний сад, де працювали вчені, що вивчають різні видирослин.
У зв'язку з географічними відкриттямивидаються книги з астрономії та географії та повчає розвиток необхідну для науки та техніки книгодрукарську справу. У Москві та Петербурзі відкриваються друкарні, що працюють з новим, спрощеним (цивільним) шрифтом замість старослов'янського шрифту, що застосовувався в церковній літературі. Для розвитку математики важливу роль відігравало те, що старовинні позначеннядля цифр були замінені на арабські цифри, що використовуються досі. Загальні контури літер нових шрифтів були обрані особисто Петром I і схожі на ті, якими надруковано цей текст.
У 1702 року у Росії вперше стала виходити друкована газета “Відомості”. Спочатку газета продавалася у Москві, надалі її почали друкувати й у Петербурзі.
Для таких справ, як будівництво будівель і фортець, а також кораблів, складання карт тощо. була потрібна система підготовки людей, яких зараз називають інженерами та техніками, що мають практичну освіту. Для їх підготовки була заснована Московська Навігацька школа, розташована в так званій Сухаревій Вежі, де, крім навчальних приміщень, розташовувалася також перша в Росії обсерваторія. Випускники цієї школи зараз називалися б професорами та їх направляли до інших училищ для навчання майбутніх майстрів промислових та морських справ. Надалі Школу перевели до Петербурга, де вона стала основою Морської Академії Росії, в якій навчалося багато знаменитих флотоводців. Подібні ж “Навігацькі” школи відкрили портових містах Росії – Ревель (Таллінн), Астрахань, соціальній та Нарві і Новгороді.
У 1707 року у Москві грунтується перша у Росії Медична школа, потім друга школа було засновано Петербурзі.
У зв'язку з широкими географічними дослідженнями у Москві також було відкрито школи (зараз сказали б – вищі школи) вивчення низки іноземних мов, особливо мов східних сусідів Росії, що було необхідне підготовки дипломатів і мандрівників у ці держави.
Під час царювання Петра I крім перерахованих вищих навчальних та наукових закладів, було засновано понад 40 загальноосвітніх та технічних шкіл у різних містах Росії. Вони навчали грамоті і рахунку, і навіть основ військової і морської справи (у спеціальних гарнізонних школах).
Крім учнів російських вищих та технічних шкіл на початку XVIII століття широко було прийнято відправляти дітей дворян та державних діячів для навчання до європейських університетів та шкіл (морські, артилерійські, архітектурні тощо).
Початок XVIII століття Європі та Росії було часом найбільшого розвитку гідроенергетики. Основним джерелом енергії для промисловості, що розвивається, вже не могла служити сила людини або тварин, а також мінливий вітер. Саме тоді були розроблені конструкції ефективно працюючих водяних коліс, зокрема верхненаливных, мають високий коефіцієнт корисної дії, і навіть реверсивних, тобто. що дозволяють змінювати напрямок обертання. Якщо спочатку енергія води використовувалася тільки в тих місцях, де природні умови дають круте падіння горизонту, то під час розквіту гідроенергетики навчилися будувати гідротехнічні споруди (греблі, канали тощо), що дозволяють будувати водяні колеса у будь-якій місцевості, в тому числі і на рівнинах.
На основі джерел енергії, пов'язаних з водяними колесами, виникли великі мануфактури з широким застосуванням передавальних механізмів для приводу технічних пристроїв – молотів у металургії, верстатів у металургії та виробництві тканин тощо, а також так званих “пильних млинів” для оброблення та обробка лісу. Особливо розвинулася подібна техніка на Уралі, де було відкрито великі запаси з корисними копалинами і особливо заліза. Для його обробки (кування, точення, свердління) була потрібна велика кількість енергії. Під керівництвом енергійних купців Демидових на Уралі, де гориста місцевість дозволяла особливо легко будувати гідроенергетичні установки, були побудовані великі металургійні та інші фабрики з великою кількістю верстатів, що рухаються за допомогою ремінних приводів від великих водяних коліс. Там проводилися перші досліди з розробки парових силових установок, які до кінця XVIII століття в основному витіснили водяні колеса.
У сфері транспортної техніки широкого розвитку набули системи перевезення вантажів з води, як з допомогою вантажних судів, і з допомогою буксируемых барж великої вантажопідйомності, котрим прокладалися канали і створювалися шлюзи, особливо у північній частині Росії, багатою водою. Багато проектів подібних споруд було створено під керівництвом Петра I, зокрема проект каналу між Волгою і Доном, згодом побудованого вже XX столітті.
Значних успіхів у першій половині XVIII століття досягло мистецтво фортифікації, пов'язане з будівництвом фортець і необхідних їм споруд, як-от вежі, мости, дороги, джерела водопостачання тощо. Ці споруди були необхідні у зв'язку з політикою Петра, який розширює межі Російської імперіїі що засновував на освоєних землях гарнізони і фортеці, наприклад у районі мису Таганрога, а згодом при будівництві Петербурга та навколишніх військових пунктів.
У період Петра значного розвитку отримали також види науки і техніки, пов'язані з військовими сферами. Це теорія стрільби з гармат, розробка нових конструкцій вогнепальної зброї, мінна та саперна справа тощо.
Зокрема, сам Петро навчався цих прикладних дисциплін в Австрії і отримав артилерійський диплом з відзнакою. Він же під час візиту до Англії особисто цікавився роботою Академії наук, Монетного двору, королівських верфей тощо, з приводу роботи яких листувався з Ісааком Ньютоном, який у цей період завідував Монетним двором у Лондоні та розробляв нові проекти швидкохідних суден для верфей Англії.
Приблизно у цей час британська Академія наук прийняла до своїх лав одного зі сподвижників Петра – А.Д. Меньшикова, при цьому академіків не зупинило те, що новий академік так і не навчився писати та читати.
XVIII століття подарувало людству безліч чудових винаходів, серед яких фортепіано, поршневий паровий двигун та спиртовий термометр. Багато виробів, створених тоді, використовуються і тепер.
Досі при настроюванні багатьох музичних інструментіввикористовується камертон. Цей виріб був винайдений саме у XVIII столітті.
Його творцем став Джон Шор, придворний трубач королеви Великобританії. Цей винахід широко використовувався як музикантами, а й співаками. Винайдений Шором камертон дозволяв досягти 420 коливань за хвилину, а звук, що видається їм, прирівняли до ноти ля. Газована вода, яку так люблять сотні тисяч людей по всьому світу, була винайдена саме у XVIII столітті. Насамперед популярністю користувалася вода з особливих мінеральних джерел, проте її транспортування та зберігання дорого обходилися, тому вчені працювали над розробкою способу штучно газувати воду прямо на заводах. Результату зумів досягти Джозеф Прістлі, хімік з Англії. Перше виробництво газованої води в промислових масштабах розпочав Якоб Швепп. Перший бойовий підводний човен, що отримав назву «черепаха» також з'явився у XVIII столітті. Її винахідником став Девід Бушнелл, один із викладачів Єльського університету. Декілька спроб застосувати «черепаху» для атаки на кораблі противника з тріском провалилися, зате надалі розробники значно вдосконалили цей винахід.
Навігаційний інструмент, що витіснив у XVIII столітті астролябію – секстант – був винайдений одразу двома людьми, які працювали незалежно один від одного. Йдеться про Джона Хедлі, математика з Англії, і Томаса Гедфрі, американського винахідника. Ще один чудовий винахід XVIII століття був зроблений Пітером ван Мушенбруком і Конеусом, його учнем. Йдеться про лейденську банку – електричний конденсатор. Цей винахід значно спростив процес вивчення електрики та рівня провідності різних матеріалів. Крім того, завдяки ньому була отримана перша штучна електрична іскра. Тепер лейденські банки застосовують рідко, і то переважно для демонстрацій, але не варто забувати, що цей винахід дозволило вченим зробити безліч дуже корисних відкриттів. XVIII століття було гарним часом для польотів. У цю епоху брати Монгольф'є створили першу повітряну кулю, наповнену гарячим повітрям, а Жак Шарль - аналогічний апарат, але вже заповнений воднем. Крім того, саме у цьому столітті з'явився перший парашут. Його винахідником став Луї-Себастьян Ленорман.
У 18 столітті (1700-ті роки) відбулася перша промислова революція. Почалося виробництво парових двигунів, які замінили роботу тварин. 18 століття ознаменувалося винаходами та машинним обладнанням, які замінили ручну працю.
18 століття також стало частиною Епохи освіти, історичного періоду, який охарактеризований переходом від традиційних релігійних джерел влади до науки та раціонального мислення.
В результаті Епоха освіти у 18 столітті призвела до Американської війни за незалежність та Французька революція. У цей час розвивався капіталізм і поширювалося дедалі більше друкованих матеріалів.
1701 - Джетро Тулл винаходить сівалку.
1709 - Бартоломео Крістофорі винаходить піаніно.
1711 – Англієць Джон Шор створює камертон.
1712 - Томас Ньюкомен патентує атмосферний паровий двигун.
1717 - Едмонд Галлей винаходить водолазний дзвін.
1722 - Француз С. Хопфер патентує вогнегасник.
1724 - Габріель Фаренгейт винаходить перший ртутний термометр.
1733 - Джон Кей винаходить човник, що літає.
1745 - Є.Г. фон Клейст створює лейденську банку перший електричний конденсатор.
1752 - Бенджамін Франклін винаходить громовідведення.
15 квітня 1755 - Семюел Джонсон публікує перший словник англійської мовипісля дев'яти років його складання. У передмові Семюел Джонсон написав: "Я не настільки заплутався в лексикографії, щоб забути, що слова - це дочки землі, а речі - сини неба".
1757 - Джон Кемпбелл винаходить секстант.
1758 - Долланд винаходить хроматичні лінзи.
1761 – англієць Джон Харрісон створює навігаційний годинник або морський хронометр для вимірювання довготи.
1764 - Джеймс Харгрівз винаходить прядильну машину.
1767 - Джозеф Прістлі винаходить газовану воду - содову.
1768 - Річард Аркрайт патентує прядильну машину.
1769 - Джеймс Уатт створює покращений паровий двигун.
1774 - Жорж Луї Лесаж патентує електричний телеграф.
1775 - Олександр Каммінгс винаходить туалет зі зливом. Жак Пер'є винаходить пароплав.
1776 - Девід Бушнелл конструює підводний човен.
1779 - Семюел Кромптон винаходить текстильну машину.
1780 - Бенджамін Франклін створює біфокальні окуляри. Гервінус винаходить циркулярну пилку.
1783 - Луї Себастьян демонструє перший парашут. Бенджамін Хенкс патентує годинник з автоматичним заводом. Брати Монгольф'є винаходять повітряну кулю.
Англієць Генрі Корт створює сталевий ролик для виробництва сталі.
1784 - Ендрю Мейкл винаходить молотилку. Джозеф Брама винаходить запобіжник.
1785 - Едмунд Картрайт винаходить ткацький верстат. Клод Бертолле створює хімічне відбілювання. Карл-Август Куломб винаходить крутильні ваги. Жан П'єр Бланшар створює парашут, придатний для експлуатації.
1786 - Джон Фітч конструює пароплав.
1789 – Винаходить гільйотину.
1790 - Сполучені Штати випускають свій перший патент, виданий Вільяму Полларду з Філадельфії на прядильну машину для бавовни.
1791 - Джон Барбер винаходить газову турбіну. З'являється перший велосипед у Шотландії.
1792 - Вільям Мердок винаходить газове освітлення. З'являється перша швидка допомога.
1794 - Елі Вітні патентує бавовноочисну машину. Уельсець Філіп Воген винаходить шарикопідшипники.
1795 - Франсуа Аппер винаходить ємність для зберігання їжі.
1796 - Едвард Дженнер відкриває вакцинацію віспи.
1797 - Віттмор патентує кардочесальну машину. Британський винахідник Генрі Модслі створює перший прецизійний токарний верстат.
1798 – Створено перший безалкогольний напій. Алоїс Сенефелдер винаходить літографію.
1799 - Алессандро Вольта винаходить батарею. Луї Роберт конструює довгосіткову папероробну машину для паперових листів.
Пошук лекцій
Величезний вплив на становлення та розвиток російської науки і техніки надали реформи Петра I і особливо процес європеїзації культури, що привів, у тому числі, і до знайомства з досягненнями європейської науки, встановлення контакту з її провідними діячами. Підсумком цього процесу стало створення в 1724-25 р.р. Імператорської академії наук та мистецтв, що означало організаційне оформлення російської науки. Враховуючи фактичну відсутність на той момент вітчизняних учених, у Російську Академію було запрошено велику кількість європейських учених, які відіграли велику роль у становленні російської науки. Особливо слід зазначити швейцарського математика та логіка Л. Ейлера, італійського фізика А. Бернуллі, німецького фізика та хіміка Г. Крафта, географа Д. Мессершмідта, історика та архіваріуса Г. Міллера. Академією регулярно публікувалися збірки наукових праць, видавався, щоправда, нерегулярно, журнал Академії наук. При цьому діяльність вчених повністю фінансувала держава. Все це сприяло поступовому формуванню вітчизняних наукових кадрів, значний відрив у науковій сфері від Європи (майже 600 років) було подолано менше ніж за півстоліття.
Розвиток природничих науку Росії пов'язано, передусім, з діяльністю видатного вченого-енциклопедиста М.В. Ломоносова (1711 – 1765), який зробив відкриття області фізики, хімії, астрономії (закон збереження енергії, молекулярна теорія будови речовини, «ефірна» теорія атмосферної електрики). Вчений запропонував конструкцію світлосильної зорової труби, удосконалив телескоп Ньютона, відкрив атмосферу Венери, спостерігаючи у травні 1761 за проходженням Венери по диску Сонця. Наукові інтереси М.В. Ломоносова поширювалися і сферу гуманітарних наук, їм було сформульовано антинорманська теорія походження Давньоруської держави. Його літературні здібності (він писав вірші) теж змушують захоплюватися («Ода взяття Хотина» та інших.).
Розвиток гірничорудної промисловості у Росії вплинув становленні геології та мінералогії. В. Татіщев та Г. Генін склали докладні описимінералів, знайдених біля Росії (особливо Уралі й у Сибіру).
Продовжився розвиток географічнихзнань. У 1725-27 рр. відбулася перша Камчатська експедиція В. Гоєрінга та А. Чирікова, в ході якого була відкрита протока між Азією та Америкою. У результаті 2-ой Камчатської експедиції (1733-43 рр.) під керівництвом А. Чирикова почалося освоєння Аляски. За підсумками цих експедицій С. Крашенінниковим було складено «Опис землі Камчатської» докладними картамицього регіону. Слід також відзначити географічні експедиції Мессершмідта до Сибіру (1716-23 рр.), І. Фалька на Алтай, Х. Берданеса в киргизькі степи, В. Зуєва в Південне Причорномор'я (1740-50-і рр.). Усі вони мали загальноєвропейську наукову значущість.
У галузі розвитку гуманітарнихнаук у першій половині XVIII ст. Слід зазначити, передусім, діяльність Р. Міллера і У. Татищева зі збирання літописів та інших архівних джерел. Почався процес їхнього опублікування. Одночасно з'явилися перші наукові роботипо вітчизняної історіїаналітичного характеру П. Шафірова («Історія Радянської війни»), В. Татіщева («Історія Стародавню Русь»), Г. Міллера (статті з давньоруської історії). Крім того, в процесі вивчення стародавніх літописів Г. Міллер сформулював норманську теорію походження Давньоруської держави. З її аргументованою критикою виступив М.В. Ломоносов, який сформулював антинорманську теорію.
Серед досягнень цього періоду – становлення системи світської освіти. Будівництво флоту, регулярної армії, розвиток промисловості, освоєння природних надр вимагало кваліфікованих спеціалістів. Російській державі були потрібні піхотні та морські офіцери, адміністратори, ремісники, рудокопи, заводчики, торговці. Зокрема, з відкриттям 1700 р. у Москві Сухаревої вежі «навігацької» школи почалося становлення у Росії технічної освіти. Виникла мережа «цифірних» шкіл (це нижчі провінційні математичні школи). Заснована ще 1687 р. Слов'яно-Греко-Латинська академія перетворилася на загальноросійський центр підготовки кадрів для потреб держави та церкви, з 1701 року вона стала Слов'яно-латинською академією.
Почала формуватися система військової освіти, зокрема було встановлено єдину систему навчання в армії та на флоті, відкрито військові навчальні заклади (навігаційна, артилерійська, інженерна школи). Для підготовки офіцерських кадрів створювалися спеціальні школи та Морська академія.
У розвиток науки та освіти другої половини XVIII ст. значний внесок зробили ліберально-просвітницькі починання Катерини II, зокрема створення загальноросійської державної системиосвіти. Поряд із закритими становими навчальними закладами (Виховні будинки в Москві та Петербурзі, Смольний інститут шляхетних дівчат з відділенням для дівчаток міщанок у Петербурзі, Комерційне училище в Москві, кадетські корпуси) в ході шкільної реформи 1782-86 р.р. були засновані загальноосвітні дворічні малі народні училища в повітових та чотирирічні головні народні училища у губернських містах. У новостворених школах запроваджувалися єдині терміни початку та закінчення занять, класна урочна система, розроблялися методики викладання дисциплін та навчальна література, єдині навчальні плани. Нові училища разом із закритими шляхетськими корпусами, шляхетними пансіонами та гімназіями при Московському університеті становили структуру середньої освіти Росії. До кінця XVIII століття в Росії налічувалося близько 550 навчальних закладівіз загальною кількістю 60-70 тис. учнів, крім домашньої освіти.
Разом про те, освіту у Росії, як й інші сфери життя країни, у своїй мало становий характер. Більшість населення була порушена реформою. Крім того, просвітницькі зусилля імператриці у сфері народної освіти «саботувалися» як місцевими наказами громадського піклування, які мали шукати кошти для їх утримання, так і самим населенням. Батьки учнів «головних училищ» (це були діти міщан, купців і солдатів) не вважали за потрібне доводити дітей до закінчення курсу і старші класи майже порожні. У невеликих містах діяльність шкіл залежала від щедрості місцевих міських дум. Спочатку малих училищ відкрилося чимало, але невдовзі думи почали обтяжуватися змістом училищ - число шкіл стало зменшуватися.
У аналізований період (друга половина XVIII століття) відбувається остаточне оформлення російської науки, чому багато в чому сприяла діяльність Російської Академії Наук і особливо відкриття 1755 р. Московського університету, який незабаром став головним науковим центром країни. Значну роль відкриття університету зіграла діяльність М.В. Ломоносова. Його учні та колеги (академіки) ─ астроном С.Я. Румовський, математик М.Є. Головін, географи та етнографи С.П. Крашенинников та І.І. Лепехін, фізик Г.В. Рихман та ін ─ збагатили не лише вітчизняну, а й світову науку чудовими відкриттями.
Розвиток науки та становлення наукових центрів, поява нових напрямів у дослідницької діяльностівчених багато в чому було пов'язано з підтримкою держави. Держава фінансувала діяльність Академії наук, наукові експедиції, стажування російських вчених за кордоном, випуск навчальної літератури. Наприклад, Катерина II надала значне сприяння академіку П.С. Паласу (1741-1811) у виданні порівняльного словника «всіх мов і прислівників» 1789 р. Імператриця була задоволена першим виданням і два роки вийшли вже 4 томи, значно доопрацьовані і доповнені.
Серед видатних досягнень у сфері природничих наук у Росії аналізований період стали дослідження фізика В.В. Петрова (1761-1834), зокрема відкриття ним явища вольтової дуги (перше електричне явище, що отримав додаток на практиці). В. В. Петровим проводилися також дослідження хімічної дії струму, електричних явищ у газах, електропровідності та люмінесценції.
Фізик та математик С.Котельников (1723-1806) вивчав проблеми рівноваги та руху тіл, ввів поняття міцності матеріалу. У період із 1771 по 1797 рр. він керував Кунсткамерою і зібрав найбагатшу колекцію для природничого музею.
Астрономічну науку поповнили дослідження академіка Петербурзької АН С. Румовського (1734–1812). Він склав перший Росії зведений каталог астрономічних пунктів.
Поява першого у Росії «Мінералогічного словника» сталося завдяки дослідженням однієї з учнів М.В. Ломоносова академіка В. М. Севергіна (1765-1826), який розробив також вітчизняну наукову термінологію з хімії, ботаніки, мінералогії. В.М. Севергін виступав за зближення теорії з практикою, з його ініціативи з 1804 р. почав видаватися «Технологічний журнал», у якому друкувалися праці з науки і техніки як вітчизняних, а й зарубіжних діячів.
У цей період було закладено основи російської медицини (Н. Максимович – засновник інституту акушерок, Д.С. Самойлович – дослідник чуми та розробник заходів щодо боротьби з її епідемією).
У 60-70-ті роки. XVIII ст. було організовано Академічні експедиції П.С. Палласа, С.Г. Гмеліна, І.І. Лепехіна та інших. з вивчення природи та культури народів Росії, які залишили по собі докладні описи Поволжя, Уралу, Сибіру.
Поряд із природознавством активний розвиток отримали гуманітарні науки, що формувалися під явним впливом ідеології Просвітництва. У цьому слід особливо виділити діяльність Вільного економічного суспільства (1760-70-ті рр.) з популяризації економічних знань. Один із найактивніших його учасників А.Т. Болотова (1738-1833) провів великі дослідження в галузі агрономії та політекономії.
В історичній науці крім збору джерел та їх публікації (було вперше видано багато літописів, а також «Руська правда») робляться перші спроби створити узагальнюючу працю з російської історії(Роботи В.М. Татіщева, І.М. Болтіна, М.М. Щербатова). Багато їхніх напрацювань були згодом використані Н.М. Карамзіним під час написання «Історії держави Російського».
З 1770-х років. у Росії починає формуватися юридична наука, пов'язана з ім'ям першого російського професора права Московського університету С. Десницького, який під впливом правових доктрин французьких Просвітителів.
У 1780-90-х роках. відбувається формування та політологічних знань, зароджуються три основні напрями суспільно-політичної думки: ліберальний (виражений у працях канцлера Н.І. Паніна, його секретаря та драматурга Д.І. Фонвізіна, Н.І. Новікова – одного з керівників російських масонів, популяризатора філософії Просвітництва, видавця близько 1/3 всіх російських книг у 1780-ті рр.), консервативне (виражене в працях М.М. Щербатова, насамперед «Подорож у Землю Офірську» та «Про пошкодження звичаїв у Росії»), радикально- демократичне (труди А.Н. Радищева, передусім «Подорож із Петербурга до Москви» (1790г.) і ода «Вільність».).
Таким чином , у другій половині XVIII ст. Російська наука остаточно оформилася, основним науковим центром став Московський університет. Еволюція наукової думки відбувалася у руслі загальноєвропейських тенденцій під впливом раціоналізму та філософії Просвітництва. Багато досліджень та відкриття в галузі природознавства заклали основу для майбутніх відкриттів.
Привертає увагу і енциклопедичний характер діяльності більшості російських учених. Відбувається зближення науки з практикою, що зокрема виявилося у створенні Словника П.С. Паллас.
Разом з тим, з боку правлячої системи наука розглядалася як невід'ємний елемент західної, європейської культури. обов'язковий елементєвропеїзацію країни, те, що не соромно продемонструвати Європі. Багато наукових відкриттів просто не затребувані часом. Так, винайдений В. Ріхманом електрометр ─ перший прилад, який застосовується для кількісних вимірювань електричних величин, став відомим лише після його трагічної смерті Ріхмана, опис приладу з'явився в англійських журналах. Запропонований М.В. Ломоносовим (на відміну від Франклиновського) спосіб захисту будівель від блискавки залишився лише у його доповіді.
©2015-2018 poisk-ru.ru
Усі права належати їх авторам. Цей сайт не претендує на авторства, а надає безкоштовне використання.
Порушення авторських прав та Порушення персональних даних
XIX століття стало для еволюції техніки революційним. Так саме в цей період були винайдені механізми, що кардинально змінили весь перебіг розвитку людства. Більшість цих технологій, хоча були й помітно покращені, використовуються й у наш час.
Які ж технічні винаходи XIXзмінили весь перебіг розвитку людства? Перед вами зараз буде список важливих технічних нововведень, які вчинили технічну революцію. Цей список не буде рейтингів, всі технічні винаходи мають рівний рівень важливості для світової технічної революції.
Технічні винаходи XIX.
1.
Винахід стетоскопу У 1816 році французьким доктором Рене Лаеннеком був винайдений перший стетоскоп - медичний прилад для вислуховування шумів внутрішніх органів(Легкі, серця, бронхів, кишечника). Завдяки йому лікарі можуть, наприклад, почути хрипи у легенях, діагностувавши тим самим низку небезпечних хвороб. Цей прилад зазнав суттєвих змін, проте механізм залишився тим самим і є важливим діагностичним засобом і сьогодні.
2.
Винахід запальнички та сірників. У 1823 році німецьким хіміком Йоганном Деберейнером була винайдена перша запальничка. ефективний засібдля одержання вогню. Тепер вогонь можна було запалити за будь-яких умов, що відіграло важливу роль життя людей, зокрема і військових. А в 1827 винахідником Джоном Волкером були винайдені перші сірники, засновані на механізмі тертя.
3.
Винахід портландцементу. У 1824 році Вільямом Аспдіном був розроблений різновид цементу, який використовується в наші дні практично у всіх країнах світу.
4.
Двигун внутрішнього згоряння. В 1824 Семюелем Брауном був винайдений перший двигун, який мав внутрішню систему згоряння. Цей важливий винахід дав початок розвитку автомобілебудування, кораблебудування та багатьом іншим механізмам, що працюють за допомогою двигуна. Внаслідок еволюції цей винахід зазнав багатьох змін, але система роботи залишилася незмінною.
5.
Світлина. У 1826 році французьким винахідником Жозефом Ньєпсом було винайдено першу фотографію, засновану на способі закріплення зображення. Цей винахід дав важливий поштовх до подальшого розвитку фотографії.
6
. Електрогенератор. Перший електричний електрогенератор був винайдений у 1831 році Майклом Фарадеєм. Цей пристрій здатний перетворювати всі види енергії на електричну енергію.
7.
Абетка Морзе. В 1838 американським винахідником Семюелем Морзе був створений знаменитий спосіб кодування під назвою Азбука Морзе. Досі цей спосіб використовується в морському військовому мистецтві та в мореплаванні в цілому.
8
. Анестезія. У 1842 році було зовсім одне з найважливіших медичних відкриттів – винахід анестезії. Її винахідником вважається професор Кроуфорд Лонг. Це дозволило хірургам проводити операції на пацієнті без свідомості, що суттєво підвищило виживання, тому що до цього оперували пацієнтів у повній свідомості, від чого ті вмирали від больового шоку.
9.
Шприц. У 1853 році було ще одне важливе медичне відкриття – винахід звичного для нас шприца. Його винахідником є французький доктор Шарль-Габріель Правас.
10.
Нафтогазова бурова установка. Перша нафтогазова бурова установка була винайдена в 1859 Едвіном Дрейком. Цей винахід поклав початок видобутку нафти та природного газу, що призвело до революції у паливній промисловості.
11.
Зброя Гатлінга. У 1862 році американським відомим на той час винахідником Річардом Гатлінгом був створений перший у світі кулемет – знаряддя Гатлінга. Винахід кулемета став революцією у військовому ремеслі й у наступні роки, ця зброя ставати одним із найбільш смертоносних на полі бою.
12.
Динаміт. У 1866 Альфредом Нобелем був винайдений знаменитий динаміт. Ця суміш повністю змінила основи гірничої промисловості, а також заклала основу сучасній вибухівці.
13
. Джинси. У 1873 році американським промисловцем Левеєм Страуссом були винайдені перші джинси - штани з неймовірно міцної тканини, які стали одним з основних видів одягу вже понад півтора століття.
14
. Автомобіль. Перший у світі автомобіль був запатентований Джорджем Селденом у 1879 році.
15.
Бензиновий двигун внутрішнього згоряння. У 1886 року було зроблено одне з найбільших відкриттів людства – бензиновий двигун внутрішнього згоряння. Цей пристрій використовується в усьому світі в неймовірних масштабах.
16.
Електрозварювання. У 1888 році російським інженером було винайдено відоме і використовується в усьому світі електрозварювання, що дозволяє в короткий термін з'єднувати різні залізні деталі.
17.
Радіопередавач. У 1893 році відомим винахідником Нікола Тесла був винайдений перший радіопередавач.
18.
Кінематограф. У 1895 році братами Люм'єра було знято перший світ фільм - знаменита стрічка з прибуттям поїзда на станцію.
19.
Рентгенівське випромінювання. Ще один важливий прорив у медицині був зроблений у 1895 році, його зробив німецький фізик Вільгельм Рентген. Він винайшов апарат для зйомки за допомогою рентгенівського випромінювання. Цей пристрій, наприклад, може виявити перелом людської кістки.
20.
Газова турбіна. У 1899 році винахідником Чарльзом Кертісом був винайдений механізм, вірніше двигун внутрішнього згоряння безперервної дії. Такі двигуни були значно потужнішими за поршневі двигуни, але також і дорожчими. Активно використовуються й у світі.
21.
Магнітний запис звуку або магнітофон. У 1899 році датським інженером Вальдемаром Поульсен був зроблений перший магнітофон - пристрій для запису і відтворення звуку за допомогою магнітної стрічки.
Перед вами був список одних із найважливіших технічних винаходів XIX. Звичайно, в цей період була зовсім велика кількість та інших винаходів, крім того, вони є не менш важливими, проте ці винаходи заслуговують на особливу увагу.
Промислова революція – інноваційний період середини 18–19 століть – перенесла людей із переважно аграрного існування у відносно міський спосіб життя. І хоча ми називаємо цю епоху «революцією», її назва дещо вводить в оману. Цей рух, який виник у Великій Британії, не був раптовим вибухом досягнень, а був серією послідовних проривів, які спиралися або підживлювали один одного.
Так само, як доткоми були невід'ємною частиною 1990-х, саме зробили цю епоху унікальною. Без усіх цих геніальних розумів багатьох важливих товарів та послуг, якими ми користуємось сьогодні, просто не існувало б. Незалежно від того, був винахідник простим мрійником-теоретиком або завзятим творцем важливих речей - ця революція змінила життя багатьох людей (включаючи нас).
Звичайно, у Беббіджа не могло бути сучасних комп'ютерних компонентів на кшталт транзисторів, тому його обчислювальні машини були суто механічними. Вони були напрочуд великими, складними і їх було важко побудувати (жоден з машин Беббіджа не з'явився за його життя). Наприклад, різницева машина "номер один" могла вирішувати поліноми, але її конструкція складалася з 25 000 окремих частин загальною вагою 15 тонн. Різнисна машина "номер два" була розроблена в період з 1847 по 1849 рік і була більш елегантною, поряд з порівнянною потужністю і втричі меншою вагою.
Була й інша конструкція, завдяки якій Беббідж отримав звання батька сучасної обчислювальної техніки, на думку деяких людей. У 1834 році Беббідж вирішив створити машину, яку можна було б запрограмувати. Як і сучасні комп'ютери, машина Беббіджа могла зберігати дані для подальшого використання інших обчисленнях і виконувати логічні операції типу if-then. Беббідж не особливо займався розробкою конструкції аналітичної машини, як у випадку з різницевими машинами, але щоб представляти грандіозність першої, потрібно знати, що вона була настільки масивною, що їй потрібен був паровий двигун для роботи.
До експериментів Гудієра каучук був дуже новим продуктом із відносно невеликим спектром застосування, але це завдяки його властивостям дуже швидко змінилося. Вулканізація, в якій каучук зміцнювався сіркою та свинцем, створювала міцніший матеріал, придатний для виробничого процесу.
Тоді як каучукові технології швидко розвивалися, інші супутні винаходи промислової революції розвивалися набагато повільніше. Незважаючи на такі досягнення, як педалі та керовані колеса, велосипеди залишалися більше предметом цікавості, ніж практичним видом транспорту протягом більшої частини 19 століття, оскільки були громіздкими, їх рами – важкими, а колеса – жорсткими та маломаневреними.
Данлоп, ветеринар за професією, відзначив усі ці недоліки, коли спостерігав за тим, як його син насилу керує триколісним велосипедом, і вирішив їх виправити. Спочатку він спробував завернути садовий шланг у кільце і обернути його рідким каучуком. Цей варіант виявився значно перевершуючим вже існуючі шини зі шкіри та укріпленої гуми. Незабаром Данлоп почав виробляти велосипедні шини за допомогою компанії W. Edlin and Co., а пізніше вона стала Dunlop Rubber Company. Вона швидко захопила ринок та значно підвищила виробництво велосипедів. Невдовзі після цього Dunlop Rubber Company розпочала виробництво гумових шин для іншого продукту промислової революції – автомобіля.
Як і з каучуком, практичне застосування наступного пункту тривалий час не було очевидним.
Закис азоту та ефір були виявлені на початку 1800-х років, але обидва засоби не знайшли особливого практичного застосування, крім марного одурманювання. Закис азоту взагалі був більш відомий як веселий газ і використовувався для розваги аудиторії. Під час однієї з таких демонстрацій молодий стоматолог Хорас Уеллс побачив, як хтось вдихнув газ і пошкодив ногу. Коли чоловік повернувся на своє місце, Уеллс запитав, чи було боляче постраждалому, і почув у відповідь, що ні. Після цього стоматолог вирішив використовувати веселий газ у своїй роботі, причому першим піддослідним зголосився бути сам. Наступного дня Уеллс і Гарднер Колтон, організатор шоу, вже випробували веселий газ в офісі Уеллса. Газ діяв чудово.
Незабаром після цього випробували і ефір як анестезію при тривалих операціях, хоча хтось насправді стояв за залученням цього засобу, так достеменно і невідомо.
Однак, збереження знімків камери тривалий час було проблемою, особливо якщо у вас не було часу, щоб відобразити їх. Потім прийшов Нікефор Ньєпс. У 1820-х роках французові спала на думку ідея накласти крейдований папір, наповнений світлочутливими хімічними речовинами, на зображення, що проектується камерою-обскурою. Через вісім годин з'явилася перша у світі фотографія.
Розуміючи, що вісім годин - це надто довгий час для позування в режимі зйомки сімейного портрета, Ньєпс об'єднав сили з Луї Дагером, щоб покращити свою конструкцію, і саме Дагер продовжував справу Ньєпса після його смерті у 1833 році. Так званий даггеротип спочатку викликав ентузіазм у французькому парламенті, та був у всьому світі. Однак, хоча дагеротип міг створювати дуже детальні зображення, з них не можна було зробити репліку.
Сучасник Дагера, Вільям Генрі Фокс Талбот, також працював над покращенням фотографічних зображень у 1830-х роках і зробив перший негатив, через який світло могло висвічуватися на фотографічному папері та створювати позитив. Схожі досягнення почали швидко знаходити місце, і поступово камери стали здатні навіть знімати об'єкти, що рухаються, а час експозиції - скорочуватися. Фото коня, зроблене в 1877 році, поклало край давнім дебатам на тему того, чи всі чотири ноги відриваються коні від землі під час галопу (так). Тому наступного разу, коли ви дістанете свій смартфон, щоб зробити знімок, на секунду подумайте про повіки інновацій, які дозволили цьому знімку народитися.
На відміну від Беббіджа та його десятирічних спроб побачити свої проекти здійсненими, Едісон доручив своєму механіку Джону Круезі побудувати машину та через 30 годин отримав у свої руки робочий прототип. Але Едісон не зупинився на досягнутому. Його перші олов'яні циліндри могли відтворити музику всього кілька разів, тому Едісон потім замінив олово воском. На той час фонограф Едісона вже не був єдиним на ринку, а згодом люди почали відмовлятися від циліндрів Едісона. Основний механізм зберігся і використовується досі. Непогано для випадкового винаходу.
Джеймс Уатт, шотландський інженер, не розробив паровий двигун, але йому вдалося зробити ефективнішу версію такого в 1760-х роках шляхом додавання окремого конденсатора. Це назавжди змінило гірничодобувну промисловість.
Спочатку деякі винахідники використовували паровий двигун для викачування та видалення води з шахт, що давало покращений доступ до ресурсів. У міру того, як ці двигуни набували популярності, інженери задавалися питанням, як їх можна покращити. Версія парового двигуна Уатта не потребувала охолодження після кожного удару, яким супроводжувався видобуток ресурсів на той час.
Інші ж запитували: що, якщо замість того, щоб транспортувати сировину, товари та людей на коні, задіяти машину на паровій тязі? Ці думки надихнули винахідників на дослідження потенціалу парових двигунів за межами гірничодобувного світу. Модифікація парового двигуна Уатта призвела до інших розробок промислової революції, включаючи перші паровози та судна на паровій тязі.
Наступний винахід, можливо, менш відомий, але має безумовно важливе значення.
Після поширення Великобританії в інші частини світу винаходи почали підживлювати промислову революцію з постійною швидкістю. Наприклад, такий випадок стався з французьким шеф-кухарем та новатором на ім'я Ніколя Аппер. У пошуках шляхів збереження продуктів без втрати смаку та свіжості Аппер регулярно експериментував із зберіганням їжі у контейнерах. Зрештою він дійшов висновку, що зберігання їжі, пов'язане з сушінням або сіллю, не призводить до покращення смакових якостей, а навпаки.
Аппер подумав, що зберігання продуктів у контейнерах буде особливо корисним для моряків, які страждають від недоїдання у морі. Француз працював над технікою кип'ятіння, яка полягала у приміщенні їжі в банку, ущільнення, а потім кип'ятіння у воді для створення вакуумного ущільнення. Аппер досяг своєї мети, розробивши спеціальний автоклав для консервації на початку 1800-х років. Основна концепція збереглася досі.
Через електричну систему мереж телеграф міг передавати повідомлення з одного місця до іншого великі відстані. Отримувач повідомлення повинен був інтерпретувати маркування, зроблене машиною за допомогою абетки Морзе.
Перше повідомлення було відправлено в 1844 Семюелем Морзе, винахідником телеграфу, і воно точно передає його хвилювання. Він передав «Що творить Господь?» за допомогою своєї нової системи, натякаючи на те, що виявив щось велике. Так і було. Телеграф Морзе дозволив людям спілкуватись практично миттєво на великій відстані.
Інформація, що передається за допомогою телеграфних ліній, також серйозно сприяла розвитку ЗМІ та дозволила урядам швидше обмінюватися інформацією. Розвиток телеграфу навіть породив першу службу новин, Associated Press. Зрештою, винахід Морзе поєднав Америку з Європою – і це було дуже важливо на той час.
Прядка «Дженні», або прядильна машина Харгрівса, зробила великий внесок у розвиток цього процесу. Після того як сировина - бавовна або вовна - збирається, з неї потрібно зробити пряжу, і найчастіше ця робота дуже копітка для людей.
Джеймс Харгрівс вирішив це питання. Беручи виклик британського Королівського товариства мистецтв, Харгрівс розробив пристрій, який набагато перевиконав вимоги конкурсу, щоб він сплітав не менше шести пряж одночасно. Харгрівс побудував машину, яка видавала вісім потоків одночасно, що різко підвищувало ефективність цієї діяльності.
Пристрій складався з прядки, яка контролювала потік матеріалу. На одному кінці пристрою знаходився матеріал, що обертається, а на іншому нитки збиралися в пряжу з-під ручного колеса.
Протягом кількох десятиліть залізодобувні компанії постачали велику кількість заліза фабрикам та виробничим компаніям. Для отримання дешевого металу гірничодобувні компанії постачали більше чавуну, ніж кованого заліза. Крім того, люди почали використовувати металургію чи просто досліджувати Фізичні властивостіматеріалів у промислових умовах.
Масовий видобуток заліза дозволив механізувати інші винаходи промислової революції. Без металургійної промисловості не розвинулися б залізниці, паровози, міг статися застій у розвитку транспорту та інших галузей
Зі списку видалені військові винаходи.Десяткова грошова система
Десяткова грошова система - тип валюти, що ґрунтується на одній базовій одиниці та її похідних, які є ступенями десятки (зазвичай сотні). Більшість сучасних валют дотримуються цього правила. Росія була першою країною, яка запровадила таку валюту після реформи фінансової системи у 1704 році, під час царювання Петра I.
Токарний верстат
Токарний верстат Андрія Костянтиновича Нартова (1717 р.) зі складовим супортом дозволяв легко обточити деталь, причому з більшою точністю. Тепер це стандарт для сучасних токарних верстатів із ручним керуванням.
Яхт клуб
Найстарішим яхт-клубом у світі, за датою створення, є яхт-клуб «Нева», заснований Петром I у 1718 році в Санкт-Петербурзі (швидше за все, ідея була розроблена на початку 1716 року, коли на «Першій Невській верфі» розпочалося будівництво цивільних судів).
«Самобігла коляска»
Винахідник – Леонтій Лук'янович Шамшуренков. У 1741 році в Нижегородській губернській канцелярії розглянули його проект «самобіглої коляски», але через бюрократичні тяганини тільки в 1752 році почалося здійснення. Того ж року вона була зроблена. За це винахідник був нагороджений 50 карбованцями. Чотирьохколісний гібрид дрезини та велосипеда міг перевозити двох пасажирів зусиллями двох інших людей.
Двоциліндровий паровий двигун
Іван Іванович Ползунов в 1763 році спроектував, а в 1764 побудував перший у світі двоциліндровий паровий двигун рекордної для того часу потужності в 32 к.с.
Самовар
1778 року брати Лисицини представили свій перший самовар, і того ж року зареєстрували першу самоварну фабрику.
Ліхтар-прожектор (1779)
Винахідник – Іван Петрович Кулібін.
1791 Веломобіль / «Самокатка»
«Самокатка» Івана Петровича Кулібіна мала такі невід'ємні частини сучасного автомобіля, як коробка передач, підшипники кочення та ковзання, рульове управління, гальмівний пристрій. Маховик, застосований Кулібіним, дозволяв за рахунок накопиченої енергії легко долати підйоми та знижувати швидкість на спусках
Гвинтовий ліфт
Гвинтовий ліфт - тип ліфта, що використовує гвинтову систему замість лебідкової, як у ранніх ліфтах. Винахід гвинтового двигуна був найважливішим кроком у технології підйому з найдавніших часів, що призвів до створення сучасних пасажирських ліфтів. Перший такий ліфт був винайдений Іваном Кулібіним і встановлений у Зимовому палаці в 1793 році, а через кілька років інший кулібінський ліфт був встановлений в Архангельській садибі біля Москви. У 1823 році «піднімається кімната» з'явилася і в Лондоні.
Електрична дуга (1802)
Була винайдена Василем Володимировичем Петровим незалежно від Гемфрі Робертович Деві.
Розбірний рамковий вулик
Був розроблений Петром Івановичем Прокоповичем у 1814 році.
16 (28) січня 1820 року експедиція під командуванням Фаддея Фадєєвіча Беллінсгаузена та Михайла Петровича Лазарєва відкрила Антарктиду.
Геометрія Лобачевського
7 (19) лютого 1826 року Микола Іванович Лобачевський представив для надрукування в «Записках фізико-математичного відділення» твір: «Стислий виклад почав геометрії зі суворим доказом теореми про паралельні» (французькою мовою). Цей твір став першою у світовій літературі серйозною публікацією з неевклідової геометрії.
