Метод варіації довільної постійної, або метод Лагранжа - ще один спосіб розв'язання лінійних диференціальних рівнянь першого порядку та рівняння Бернуллі.
Лінійні диференціальні рівняння першого порядку - це рівняння виду y + p (x) y = q (x). Якщо правій частині стоїть нуль: y'+p(x)y=0, це — лінійне одноріднерівняння 1-го порядку. Відповідно, рівняння з ненульовою правою частиною, y'+p(x)y=q(x), неодноріднелінійне рівняння 1-го порядку.
Метод варіації довільної постійної (метод Лагранжа) полягає в наступному:
1) Шукаємо загальне рішення однорідного рівняння y+p(x)y=0: y=y*.
2) У загальному рішенні З вважаємо не константою, а функцією від іксу: С = С (x). Знаходимо похідну загального рішення (y*)' і в початкову умову підставляємо отриманий вираз для y* та (y*)'. З отриманого рівняння знаходимо функцію (x).
3) У загальне рішення однорідного рівняння замість З підставляємо знайдений вираз С(x).
Розглянемо приклади метод варіації довільної постійної. Візьмемо ті самі завдання, що й у порівняємо хід рішення і переконаємося, що отримані відповіді збігаються.
1) y'=3x-y/x
Перепишемо рівняння у стандартному вигляді (на відміну від методу Бернуллі, де форма запису нам потрібна була лише для того, щоб побачити, що рівняння – лінійне).
y'+y/x=3x (I). Тепер діємо за планом.
1) Вирішуємо однорідне рівняння y+y/x=0. Це рівняння з змінними, що розділяються. Представляємо y'=dy/dx, підставляємо: dy/dx+y/x=0, dy/dx=-y/x. Обидві частини рівняння множимо на dx і ділимо на xy≠0: dy/y=-dx/x. Інтегруємо:
2) В отриманому загальному рішенні однорідного рівняння вважатимемо С не константою, а функцією від x: С=С(x). Звідси
Отримані вирази підставляємо за умови (I):
Інтегруємо обидві частини рівняння:
тут С - вже деяка нова константа.
3) У загальне рішення однорідного рівняння y=C/x, де ми вважали С=С(x), тобто y=C(x)/x, замість С(x) підставляємо знайдений вираз x³+C: y=(x³ +C)/x або y=x²+C/x. Отримали таку ж відповідь, як і під час вирішення методом Бернуллі.
Відповідь: y=x²+C/x.
2) y'+y=cosx.
Тут рівняння вже записано у стандартному вигляді, перетворювати не треба.
1) Вирішуємо однорідне лінійне рівняння y'+y=0: dy/dx=-y; dy/y=-dx. Інтегруємо:
Щоб отримати більш зручну форму запису, експоненту в мірі С приймемо за нову:
Це перетворення виконали, щоб зручніше знаходити похідну.
2) В отриманому загальному рішенні лінійного однорідного рівняння вважаємо С не константою, а функцією від x: С = С(x). За цієї умови
Отримані вирази y та y' підставляємо за умови:
Помножимо обидві частини рівняння на
Інтегруємо обидві частини рівняння за формулою інтегрування частинами, отримуємо:
Тут вже не функція, а звичайна константа.
3) У загальне рішення однорідного рівняння
підставляємо знайдену функцію С(x):
Отримали таку ж відповідь, як і під час вирішення методом Бернуллі.
Метод варіації довільної постійної застосовний і для вирішення.
y'x+y=-xy².
Наводимо рівняння до стандартного вигляду: y+i/x=-y² (II).
1) Вирішуємо однорідне рівняння y+y/x=0. dy/dx=-y/x. Множимо обидві частини рівняння на dx і ділимо на y: dy/y=-dx/x. Тепер інтегруємо:
Підставляємо отримані вирази за умови (II):
Спрощуємо:
Отримали рівняння з змінними щодо С і x:
Тут С вже звичайна константа. У процесі інтегрування писали замість (x) просто З, щоб не перевантажувати запис. А наприкінці повернулися до С(x), щоб не плутати С(x) із новою С.
3) У загальне рішення однорідного рівняння y=C(x)/x підставляємо знайдену функцію С(x):
Отримали таку ж відповідь, що і при вирішенні способом Бернуллі.
Приклади для самоперевірки:
1. Перепишемо рівняння у стандартному вигляді: y'-2y = x.
1) Вирішуємо однорідне рівняння y'-2y = 0. y'=dy/dx, звідси dy/dx=2y, множимо обидві частини рівняння на dx, ділимо на y та інтегруємо:
Звідси знаходимо y:
Вирази для y і y' підставляємо в умову (для стислості живитимемо С замість С(x) і С' замість C"(x)):
Для знаходження інтеграла у правій частині застосовуємо формулу інтегрування частинами:
Тепер підставляємо u, du та v у формулу:
Тут З = const.
3) Тепер підставляємо у вирішення однорідного
Розглянемо лінійне неоднорідне диференціальне рівняння першого порядку:
(1)
.
Існує три способи розв'язання цього рівняння:
Розглянемо рішення лінійного диференціального рівняння першого ладу методом Лагранжа.
У методі постійної варіації ми вирішуємо рівняння в два етапи. На першому етапі ми спрощуємо вихідне рівняння та вирішуємо однорідне рівняння. З другого краю етапі замінимо постійну інтегрування, отриману першої стадії рішення, на функцію. Після цього шукаємо загальне рішення вихідного рівняння.
Розглянемо рівняння:
(1)
Шукаємо рішення однорідного рівняння:
Це рівняння з змінними, що розділяються
Розділяємо змінні - множимо на dx, ділимо на y:
Інтегруємо:
Інтеграл по y-табличний:
Тоді
Потенціюємо:
Замінимо постійну e C на C та приберемо знак модуля, що зводиться до множення на постійну ±1, яку включимо в C:
Тепер замінимо постійну C на функцію від x:
C → u (x)
Тобто, шукатимемо рішення вихідного рівняння (1)
у вигляді:
(2)
Знаходимо похідну.
За правилом диференціювання складної функції:
.
За правилом диференціювання твору:
.
Підставляємо у вихідне рівняння (1)
:
(1)
;
.
Два члени скорочуються:
;
.
Інтегруємо:
.
Підставляємо в (2)
:
.
В результаті одержуємо загальне рішення лінійного диференціального рівняння першого порядку:
.
Вирішуємо однорідне рівняння:
Розділяємо змінні:
Помножимо на:
Інтегруємо:
Інтеграли табличні:
Потенціюємо:
Замінимо постійну e C на C та прибираємо знаки модуля:
Звідси:
Замінимо постійну C на функцію від x:
C → u (x)
Знаходимо похідну:
.
Підставляємо у вихідне рівняння:
;
;
Або:
;
.
Інтегруємо:
;
Вирішення рівняння:
.
Метод варіації довільних постійних
a n (t)z (n) (t) + a n − 1 (t)z (n − 1) (t) + ... + a 1 (t)z"(t) + a 0 (t)z(t) = f(t)
полягає у заміні довільних постійних c kу загальному рішенні
z(t) = c 1 z 1 (t) + c 2 z 2 (t) + ... + c n z n (t)
відповідного однорідного рівняння
a n (t)z (n) (t) + a n − 1 (t)z (n − 1) (t) + ... + a 1 (t)z"(t) + a 0 (t)z(t) = 0
на допоміжні функції c k (t) , похідні яких задовольняють лінійній системі алгебри
Визначником системи (1) служить вронскіан функцій z 1 ,z 2 ,...,z n , Що забезпечує її однозначну розв'язність щодо .
Якщо - первісні для , взяті при фіксованих постійних значеннях інтегрування, то функція
є рішенням вихідного неоднорідного лінійного диференціального рівняння. Інтегрування неоднорідного рівняння за наявності загального розв'язання відповідного однорідного рівняння зводиться, таким чином, до квадратур.
полягає у побудові приватного рішення (1) у вигляді
де Z(t) - базис розв'язків відповідного однорідного рівняння, записаний у вигляді матриці, а векторна функція, що замінила вектор довільних постійних, визначена співвідношенням. Шукане приватне рішення (з нульовими початковими значеннями при t = t 0 має вигляд
Для системи з постійними коефіцієнтами останній вираз спрощується:
Матриця Z(t)Z− 1 (τ)називається матрицею Кошіоператора L = A(t) .
Wikimedia Foundation. 2010 .